127 РІЧНИЦЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АКУШЕРА-ГІНЕКОЛОГА, ДОКТОРА МЕДИЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОРА ПЕТРА МИХАЙЛОВИЧА БУЙКА

Сьогодні вшановуємо пам'ять хірурга, професора Петра Михайловича БУЙКА, який під час Другої світової війни врятував тисячі життів.

БУЙКО ПЕТРО МИХАЙЛОВИЧ народився  19 (31) жовтня 1895, м. Більськ Гроднен. губ., нині м. Більськ Підляський, Польща.

Акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1936), професор (1938). Герой Радянського Союзу (1944, посмертно).

Учасник воєнних дій 1918-1920, 1-ї та 2-ї світових воєн. Закінчив Київський медичний інститут (1922).

У 1923-1929 – голова Бердичівського комітету профспілки “Медсанпраця”, завідувач здороввідділу в Білій Церкві, головний лікар лікарень Червоного Хреста в Білій Церкві та Люботині.

 Від 1930 – доцент Київського медичного інституту; від 1931 – завідувач кафедри акушерства і гінекології Київського стоматологічного інституту;

у 1933-1938 – один із засновників і директор Київського НДІ охорони материнства і дитинства, який у 1950-1993 носив його ім’я (нині Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМНУ);

1939-1941 – завідувач кафедри акушерства і гінекології Київського медичного інституту.

 Під час 2-ї світової війни – хірург медсанбату; після поранення під м. Умань Черкаської області потрапив у полон, звідки втік.

Працював хірургом у Фастівській районній лікарні (від 1942).

Був партизаном, урятував понад 1000 громадян від вивезення на фашистську каторгу.

Від липня 1943 очолював медичну частину партизанського загону.

Спалений живцем німецькими карателями в с. Ярошівка Фастівського району, де встановлено пам’ятний знак.

Основні напрями наук. досліджень: профілактика й лікування розривів промежини під час пологів, лікування міхурево-піхвових нориць. Запропонував метод фістулографії з гомотрансплантацією плаценти на ушитий дефект сечового міхура. На могилі П.М. Буйка встановлено погруддя, його ім'ям названо вулиці в Києві та с. Ярошівка (Томашівської громади); образ його відтворив Яків Баш у повісті «Професор Буйко» (К., 1946; 1953).