БЕЗНОСКО КОСТЯНТИН СТЕПАНОВИЧ

БЕЗНОСКО КОСТЯНТИН СТЕПАНОВИЧ

01.05.1968 – 21.07.2026

КОСТЯНТИН СТЕПАНОВИЧ БЕЗНОСКО народився 01.05.1968 року в сімʼї військовослужбовця в селі Житомир-21 Житомирського району Житомирської області. В юнацькі роки Костянтин здобув звання майстра спорту з легкої атлетики та ніс олімпійський вогонь через Бердичів на Олімпіаді-80. Зайняв перше місце на змаганнях з бігу по області та третє місце по Україні.
Після школи Костянтин Степанович вступив до Тбіліського вищого артилерійського командного училища, яке закінчив в 1990 році. За розподіленням Костянтин Степанович потрапив до Німеччини, далі до Дрогобича, потім до Фастова, де сумлінно ніс військову службу у Фастівській військовій частині 01104, після її розформування перевівся до Бердичева. За роки служби Костянтин Степанович неодноразово приймав участь на парадах на Майдані Незалежності в Києві на артилерійських установках БМ-21 «Град» та БМ-27 «Ураган».
Дослуживши до пенсійного віку Костянтин Степанович вийшов на пенсію за вислугою років в званні майора в 2006 році.
Після служби став працювати головним електромеханіком в м. Фастів на поліграфічному підприємстві «АМІДА ПЛЮС», а в 2015 році приєднався до військової частини А3085 та відважно пройшов гирло АТО.
Повернувшись до цивільного життя влаштувався електромеханіком до ТОВ «МАРАМАКС» (виробництво комерційної друкованої продукції) с. Шпитьки.
В перший день повномасштабного вторгнення 24.02.2022 року Костянтин Степанович  знову не залишився осторонь та пішов захищати країну, займаючи посаду заступника командира дивізіону з озброєння 4 самохідного артилерійського дивізіону військової частини А3085.
Костянтин Степанович відповідав за самохідні артилерійські установки 2С7 «Піон» та звільняв від російських загарбників Київську, Херсонську, Запорізьку, Харківську та Донецьку області.
Під час бойових завдань майор Безноско отримав поранення 01.08.2024 року поблизу ТОРЕЦЬКА, Донецької області та 23.08.2025 року отримав ще одну мінно-вибухову травму від FPV дрона біля населеного пункту КОЛОНА-МЕЖОВА, Дніпропетровської області.

За період служби Костянтин Степанович отримав відзнаки:
Відзнака Президента України «За оборону України»;
Відзнака Міністра оборони України «Воєнний хрест»;
Відзнака Міністра оборони України «Хрест ракетних військ і артилерії»;
Відзнака Міністра оборони України «За зразкову службу»;
Відзнака-медаль «За особливу службу ІІІ ступеня»;
Нагрудний знак «Ветеран війни».

21 липня 2026 року заступник командира дивізіону з озброєння 4 самохідного артилерійського дивізіону військової частини А3085, наш земляк, житель села Пришивальня  Безноско Костянтин Степанович, мужньо виконуючи військовий обовʼязок, в бою за Україну, її свободу і незалежність загинув від раптової хвороби.

Костянтин Степанович був справжнім професіоналом своєї справи та надзвичайно відданим військовій службі.
Побратими памʼятатимуть його рішучою, врівноваженою, доброю, чуйною людиною з золотими руками та хоробрим серцем. А для рідних він завжди був люблячим чоловіком, найкращим татом, сином, братом та другом.

З розбитим серцем та болем, який не затихне залишились дружина Людмила, мама Ніна, сестра Ольга, брат Анатолій, син Андрій з дружиною Наталею, син Сергій з дружиною Анею, донька Ольга з чоловіком Дмитром, донька Маргарита, внучки Аня та Крістіна, друзі, побратими та колеги.

Низько схиляємо голови перед подвигами та пам’яттю нашого земляка, справжнього патріота нашої Батьківщини.

                       🕯ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ТА СЛАВА ГЕРОЮ КОСТЯНТИНУ СТЕПАНОВИЧУ БЕЗНОСКУ!