Людина під завалами, осколкові поранення, паніка чи ступор: як надати першу допомогу собі та іншим
Головне правило при надзвичайній ситуації
Перше і, мабуть, найголовніше правило у будь-якій непередбачуваній ситуації: «холодна» голова, «чистий» розум. Ні – паніці та емоціям.
Зрозуміло, що акумулювати миттєво сили вдасться далеко не кожному. Однак, перше, що потрібно, заховати емоції подалі та почати думати, як можна допомогти собі, а можливо навіть і іншим.
Оцінка ситуації
«Будь-яка перша допомога, незалежно від ситуації, починається з аналізу безпеки», - щоразу під час навчань наголошує волонтер-рятувальник Мальтійської служби допомоги Олександр Камінський. Та відразу ж надає чіткий алгоритм дій:
Оцініть місце події: чи є пряма загроза для вашого життя та здоров'я (вуличний рух, елементи будинку, що палають, витік токсичних речовин, природні фактори тощо).
Подбайте про безпеку свідків: попередьте їх про наявні загрози.
Якщо є можливість, викличте фахові служби – медиків, рятувальників тощо.
Важливо пам’ятати: перш, ніж надавати допомогу потерпілому чи собі, необхідно переконатися у відсутності прямих загроз.
Що завжди потрібно мати в сумці чи наплічнику?
- Одноразові рукавички. Без них не можна приступати до надання будь-якої допомоги потерпілому чи собі
- Ніж або щось гостре – щоб, у разі необхідності, розрізати одяг тощо
- Одноразові чисті пакети
- Турникет, джгут – щоб зупинити кровотечу
- Антисептик, хлоргексидин
- Скотч
- Синій маркер – щоб нанести напис на тілі потерпілого у разі використання турникету. Чому синій? Це єдиний колір, якого не існує у природі, тому його завжди буде видно на шкірі.
Що робити, якщо опинилися під завалами?
Слід не панікувати, а кликати на допомогу. Кликати на допомогу потрібно постійно, безперервно, навіть якщо здається, що поруч нікого немає. Увесь час перебування, звільнення простору навколо себе – кричіть, кличте на допомогу. Можна стукати по батареях, металевих конструкціях. Якщо є телефон, важливо спробувати додзвонитися до рятувальників.
Необхідно постаратися звільнити руки та ноги.
Звільняючи простір навколо себе, важливо не чіпати предмети, які утримують завал. Треба запобігти повторному обваленню.
Якщо не можете звільнитися з-під завалів, потрібно прийняти найбільш безпечну позу, враховуючи поранення.
Уникайте переохолодження. Періодично перевертайтеся з боку на бік, підкладайте під спину руку, змінюйте позу.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Якщо ви почули крик з-під завалів, не робіть нічого самостійно! Дочекайтеся рятувальників. Адже неправильні дії можуть коштувати життя як вам, так і потерпілому.
Оцінка ситуації – оцінити наявність прямих загроз, викликати фахові служби.
Контакт з постраждалим: треба запитати, скільки людина знаходилася під завалами, які відчуття в тілі.
Якщо людина без свідомості, значить під завалами вона більше 10 хвилин. В такому випадку не можна звільняти стиснену частину тіла – в стиснених тканинах відбувається відмирання, накоплюються токсичні речовини. Після звільнення ці речовини можуть потрапити у кров, внаслідок чого у людини буде інтоксикація, а це небезпечно для життя.
У разі кровотечі потрібно накласти тиснучу пов'язку, за необхідності можна накласти кровоспинний джгут.
Якщо є перелом кінцівки, потрібно її знерухомити за допомогою шин чи підручних засобів.
Якщо з моменту стискання пройшло більше 10 хвилин, звільняти людину з-під завалів не варто. Однак якщо потрібна термінова евакуація, перед звільненням необхідно накласти постраждалому на місце стискання кровоспинний джгут.
Постраждалого обов’язково потрібно вкрити термопокривалом чи ковдрою.
Раптова зупинка кровообігу – це головна причина смерті
Кожна людина повинна уміти робити серцево-легеневу реанімацію. Це може врятувати життя постраждалому як в період війни, так і в будь-який час у мирному житті.
«РЗК (раптова зупинка крові) – це припинення руху крові по судинному руслі. Цей стан призводить до клінічної смерті з подальшою зупинкою функціонування центральної нервової системи. Тому на курсах з першої допомоги ми найбільше часу приділяємо практиці серцево-легеневої реанімації», - пояснює Олександр Камінський.
Серцево-легенева реанімація забезпечує невеликий, але істотний обіг крові через серце та мозок. Це збільшує шанси на успішну дефібриляцію та повернення правильного ритму серцевих скорочень.
Компресії грудної клітки є особливо важливими, коли протягом кількох перших хвилин після втрати притомності немає можливості здійснити дефібриляцію.
Описувати алгоритм дій – марна трата часу. Цього потрібно просто навчитися. Адже тиснути на грудну клітину досить нелегко, хоча у фільмах герої роблять це дуже просто. Запишіться на курси домедичної допомоги, це буде час, витрачений з величезною користю!
Допомога при осколковому пораненні
Актуально у наш час розповісти, як можна собі допомогти у разі осколкового поранення. Це може статися, коли у будинку, де знаходиться людина, внаслідок вибуху поряд вилетять шибки, і поранення відбудеться склом. Або ж у разі осколкового поранення від ворожих ракет, якщо людина опинилася неподалік епіцентра вибуху.
Коли вибухає ракета - розрив відбувається орієнтовно на висоті пів метра над землею. Це максимально травматичний варіант, коли осколки від ракети розлітаються дуже швидко і дуже далеко та наносять неймовірної сили шкоду усьому, що трапляється на їхньому шляху.
Якщо є змога, рану потрібно обробити хлоргексидином чи розчином йоду. Важливо також обробити ділянки навколо рани – спиртом, йодом чи бензином. Медики для оброблення ран не рекомендують використовувати воду чи антисептики (які ми почали носити в сумках з початком коронавірусної інфекції для оброблення рук).
Невелику рану потрібно заклеїти пластирем, медичним клеєм тощо.
Якщо рана велика, після обробки її необхідно закрити чистою пов’язкою. Якщо такої немає, чистим пакетом, приклеївши зверху лейкопластир.
Якщо в рані видно внутрішні органи, мозок або сухожилля, потрібно акуратно накласти стерильну пов'язку, щоб у рану не потрапила інфекція, або краще накрити рану стерильним матеріалом.
Якщо через поранення черевної порожнини частина кишківника опинилася зовні тіла, вкладати його в черевну порожнину не можна! В такому випадку потрібно все дуже акуратно зібрати до пакета та тримати близько до черевної порожнини. Саму ж рану варто закрити антисептичною пов’язкою.
ВАЖЛИВО!
Із ран самостійно не можна видаляти сторонні тіла чи бруд. Це може пошкодити судини та призвести до значної крововтрати.
ПАМ'ЯТАЙТЕ!
При проникаючих пораненнях перша допомога спрямована на запобігання інфікування рани.
Також важливо зробити все, аби не втратити багато крові до того часу, коли приїдуть медики.
Перша допомога при паніці
Значна частина людей у разі небезпеки не акумулюють власні сили, а навпаки, впадають в паніку. Це особливості функціонування психіки. Проте варто знати прості правила, як привести себе до притомного стану, коли емоції беруть верх. Адже бувають такі ситуації, коли крім вас надати допомогу потерпілому чи собі більше немає кому. Що ж робити, щоб сконцентруватися на проблемі, а не на своїх емоціях?
Нормалізувати дихання
Квадратне дихання, або ж дихання квадратом: повільний вдих на рахунок 1-2-3-4, пауза 1-2-3-4, видих 1-2-3-4, пауза 1-2-3-4. Можна збільшити протяжність видиху вдвічі: вдих 1-2-3-4, пауза 1-2-3-4, видих 1-2-3-4-5-6-7-8, пауза 1-2-3-4.
Заземлитися за правилом трьох
Якщо ви відчули, що реальність тікає – симптомами може бути шум у вухах, потемніння в очах, відчуття втрати часу, візуальні галюцінації (розпливаються стіни тощо), заземліть себе питаннями: Як мене звати? Скільки мені років? Хто я за професією? – змусьте мозок працювати на вас. Можна пошукати три зелені предмети, згадати трьох людей з іменем Оксана тощо.
Голосова самодопомога
Якщо це безпечно, у разі паніки почніть співати. Хай як це дивно не виглядатиме. Улюблену пісню, Гімн України – будь що.
Фізичні вправи
Тривога – це перш за усе тілесна реакція, потім вже розумова. Танці, присідання, якщо паніка затяжна – прибирайте вдома, допомагайте комусь по господарству – змусьте тіло працювати в потрібному руслі.
Як допомогти собі вийти зі ступору
Часто люди у разі небезпеки кам’яніють – впадають в ступор. Це може бути дуже небезпечно, тому варто відразу собі допомогти:
- Запустіть роботу м’язів: порухайте очима, мімікою, язиком, пальцями на руках та ногах.
- Дихайте, концентруючись на видиху, він має бути глибокий. У ступорі людина хапає повітря надто малими дозами.
- Є можливість – використайте запах, який поверне вас до реальності. Це може бути аромат цитрусу, запах бензину чи сморід сміттярки.
- Холодна вода – різка зміна температури допоможе тілу та розуму. Занурте руки, а ще краще разом з обличчям, в холодну воду.
Якщо ж в ступор впала людина поряд, не бийте її, не трусіть, не давайте ляпасів. Ви повинні голосно і чітко до неї звертатися, давати команди до дій: Слухай мене! Дивись на мене! Ось вода – пий! Не запитувати, а давати команди до дій.
Рекомендацій давати ще можна дуже багато, адже є значна кількість особливостей чи нюансів тієї чи іншої події. Однак ми намагалися вкласти тут все, що може трапитися з будь-ким із нас, особливо в період війни, і те, що ми можемо зробити, не будучи професіоналами та не маючи з собою набору медика.
Проте, разом з тим, ми маємо надію, що ці поради ніколи нікому з вас не знадобляться.