КАРТОПЛЯ. ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ

ПІДГОТОВКА САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ

Включає перебирання, розподіл на фракції, прогрівання або пророщування бульб. Перебирання насіннєвої картоплі починають до її проростання. Видаляють бульби уражені хворобами, домішки інших сортів і паростки. Для прискорення проростання бульб, підвищення їх стійкості до ґрунтової інфекції та скорочення вегетації слід застосовувати їх прогрівання перед садінням. Пророщування садивних бульб ефективне для отримання ранньої продукції.

Сорт відіграє важливу роль у підвищенні врожайності картоплі. Науковцями встановлено, що врожаї та валові збори картоплі підвищуються на 20–25% за рахунок використання високоякісного насіннєвого матеріалу нових та перспективних сортів.

Сорти картоплі поділяють на ранні, середньоранні, середньостиглі, середньопізні та пізні в залежності від того, через скільки днів після посадки можна починати викопувати бульби:

• ранні - через 50-65 днів (Міранда, Есмі, Еволюшин, Беллароза, Імпала, Рів'єра та ін.);
• середньоранні – через 65-80 днів (Арізона, Мадлен, Скарбниця, Ред Леді, Опал та ін.);
• середньостиглі – через 80-95 днів (Гранада, Арсенал, Коннект, Княгиня, Случ, Солоха та ін.);
• середньопізні – через 95-110 днів (Червона Рута, Мелоді та ін.);
• пізні – через 110 і більше днів (Рудольф, Пікассо та ін.)

УДОБРЕННЯ КАРТОПЛІ

Найбільш ефективними добривами для картоплі є органічні, зокрема підстилковий напівперепрілий гній ВРХ, який включає всі необхідні макро- і мікроелементи для росту і розвитку рослин. Для бездефіцитного балансу гумусу на чорноземах потрібно вносити органічної маси не менше 1,0-1,2 т на 10соток ріллі, а на дерново-підзолистих супіщаних грунтах 1,5-1,8 т на 10 соток. Однією з форм насичення грунту органічною масою є використання сидеральних культур, а також післяжнивних решток зернових і технічних культур.

   Поряд з органічними велику роль в удобренні картоплі відіграють мінеральні добрива, які стали основним видом удобрення картоплі. Надавати слід перевагу мінеральним добривам з більшим вмістом калію. Вся площа, відведена під картоплю повинна удобрюватись органічними і мінеральними добривами.

ВИБІР СТРОКУ САДІННЯ

На основі результатів наукових досліджень і багаторічного досвіду  Інституту Картоплярства та з врахуванням глобального потепління клімату на планеті оптимальним строком садіння картоплі  є настання в грунті на глибині 10 см середньодобової температури +6 +8ºС у фізично дозрілому грунті. В наші зоні оптимальні строки садіння картоплі припадають на другу-початок третьої декади квітня. Садіння картоплі в холодний вологий грунт сприяє ураженню бульб хворобами, знижує їх схожість і призводить до зрідження посівів.

ГЛИБИНА САДІННЯ БУЛЬБ

Повинна бути однаковою. Оптимальною глибиною садіння бульб слід вважати 7-9 см.

СПОСОБИ САДІННЯ

При гладкому способі садіння поверхня грунту залишається вирівняною. Даний спосіб забезпечує більшу вологість грунту і може бути застосований на невеликих ділянках на легких піщаних грунтах.
Також застосовують гребеневий спосіб садіння картоплі.
Ширина міжрядь становить 70– 75 см.

ГУСТОТА САДІННЯ БУЛЬБ

Залежить від маси садивного матеріалу, стиглості сорту, призначення посадок. Оптимальна густота садіння бульб складає 55-60 тис. на 1 га 

ДОГЛЯД ЗА ПОСІВАМИ КАРТОПЛІ

Виділяємо дві системи догляду. Перша включає досходові та післясходові міжрядні обробітки грунту з метою його розпушення та боротьби з бур’янами. В систему догляду входять також обробки посівів пестицидами проти хвороб і шкідників.
Друга система догляду за посівами полягає у формуванні гребенів. Захист від бур’янів проводять застосовуючи високоефективні гербіциди.

ЗАХИСТ КАРТОПЛІ ВІД ХВОРОБ ТА ШКІДНИКІВ

Переважна більшість посівів картоплі  перебуває у господарствах населення. Незначний розмір земельних ділянок, неякісний посадковий матеріал, відсутність сівозміни призводить до накопичення та поширення хвороб і шкідників картоплі.

Найбільш поширені хвороби: грибні – фітофтороз, фомоз, альтернаріоз, суха фузаріозна гниль, ризоктоніоз, парша звичайна, рак картоплі; бактеріальні – чорна ніжка, мокра і кільцева гнилі; нематодні – картопляна і стеблова нематоди; вірусні – звичайна мозаїка, зморшкувата і смугаста мозаїки, скручування і закручування листя,кучерявість листя, готика, аукуба, стовбурне в’янення та інші; фізіологічні (неінфекційні) – дуплистість бульб, удушення бульб, потемніння м’якуша, діткування, ниткоподібність паростків бульб, іржава плямистість.

Великої шкоди завдають шкідники: колорадський жук, дротяники, несправжні дротяники, капустянки, личинки хрущів і підгризуючих совок.
Надійно захистити картоплю від хвороб і шкідників можна при дотриманні та виконанні комплексу агротехнічних, фітосанітарних, хімічних і біологічних заходів. І в найближчій перспективі хімічний метод боротьби з шкідниками та хворобами на ній залишається одним із основних, тоді як інші методи захисту застосовуються недостатньо. Для цього використовують тільки ті пестициди, які входять до “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні” з обов’язковим дотриманням заходів безпеки та інструкцій і методичних вказівок по їх застосуванню.

Значну увагу необхідно надати захисту насаджень картоплі від колорадського жука і фітофторозу. Необхідно слідкувати за з’явленням колорадського жука після зимівлі.  Масовий вихід шкідника відмічається через 20 днів після появи перших жуків і супроводжується появою перших яйцекладок. Для інтенсивного відкладання яєць сприятливою є температура повітря в межах 17–23 градуси за вологості 60–75%.

Масове відродження личинок при стійкому потеплінні спостерігається 10–15 червня – до початку бутонізації – цвітіння (найбільш чутливі до ураження фази розвитку рослин). Саме цей період часу визначає економічну доцільність застосування хімічних засобів захисту посівів проти колорадського жука. Посіви в цей час обприскують інсектицидами.

Для всіх препаратів останній строк обробки – за 20–35 днів до збирання врожаю. За умови вибору препарату для захисту рослин картоплі від шкідника необхідно враховувати тривалість дії препаратів.

Обробку посівів біологічними препаратами проводять за сухої погоди, без вітру, коли випадання опадів перші 8–10 годин після обприскування малоймовірне. Необхідно враховувати, що через 4–8 годин після обробки в залежності від температури повітря, шкідники перестають харчуватися і втрачають рухомість. Гинуть шкідники за 2–3 доби після обробки. Переваги біологічних засобів над хімічними в тому, що перші швидко розкладаються і не забруднюють навколишнє середовище токсичними речовинами.

Крім колорадського жука, значної шкоди на присадибних ділянках завдає капустянка (медведка), яка поширена на добре зволожених, багатих гумусом та перегноєм ґрунтах. На ділянках, де восени була виявлена капустянка, за 7–10 днів до садіння картоплі розкладають отруйну принаду вівса або кукурудзи, оброблену відповідним інсектицидом і загортають.
Для боротьби з шкідником застосовують також хімічні препарати. Вносять їх в борозни глибиною 3–4 см по периметру або між грядками, з наступним загортанням землею і поливом водою із розрахунку 10 л/м. кв. після садіння бульб.

Помітної шкоди картоплі завдають дротяники (личинки жука-ковалика). Самі жуки мало шкідливі, але їх личинки-дротяники, проживаючі в ґрунті, завдають значної шкоди картоплі. Їх шкодочинність зростає на малогумусних (супіщаних) ґрунтах. Найбільша кількість дротяників спостерігається на багаторічних травах та на полях, засмічених злаковими бур’янами. Шкодочинність дротяників на полях картоплі проявляється, в основному, в другій половині літа на початку утворення бульб. В цей період, в суху, спекотну погоду дротяники, захищаючись від втрат вологи в організмі забурюються в бульби. На ранніх сортах картоплі бульби утворюються при достатніх запасах вологи у ґрунті, тому їх дротяники пошкоджують менше, ніж пізні сорти. Добрий ефект у боротьбі з дротяниками дає якісний догляд за рослинами картоплі: періодичне глибоке розпушування міжрядь, боротьба з бур’янами, особливо пирієм. Для боротьби з дротяниками дозволені хімічні препарати – протруйники.

В зв’язку з потеплінням клімату на посадках картоплі спостерігається наростання шкодочинності грибної хвороби альтернаріозу, її ще називають ранньою сухою плямистістю. Її симптоми спостерігаються на листках, стеблах рідше на бульбах. Перед початком бутонізації чи цвітіння, в роки з жаркою погодою та при появі рясних рос на листі з’являються сухі темно-коричневі плями округлої або неправильної форми, які спочатку досягають розміру 1,5 см, а надалі зливаються викликаючи передчасне всихання і відмирання листя. На стеблах і черешках ураження спостерігається у вигляді сухих виразок сіро-коричневого кольору.

Обробки посівів картоплі для захисту від альтернаріозу розпочинають при появі перших плям на листках фунгіцидами контактної та системно-контактної дії.

Проте найбільшої шкоди картоплі завдає фітофтороз, хвороба, яка може призвести до 70% втрат урожаю. Викликає її мікроскопічний гриб, який уражує всі органи рослини, крім коріння. Перші симптоми ураження можна спостерігати на ранніх сортах картоплі у вигляді темно-бурих плям. За сприятливих умов хвороба дуже швидко розповсюджується ,плями збільшуються і бадилля повністю гине.

Хвороба розвивається за частого випадання дощів, температурі повітря в межах 6–21С, високій вологості його, туманах. Стеблова форма фітофторозу уражує бадилля на всіх стадіях розвитку рослин, починаючи із сходів, а звичайна (листова) — в період від бутонізації — цвітіння до повного відмирання бадилля. На уражених листках спостерігається білий наліт спороношення гриба, спори якого легко змиваються дощем розносяться вітром сприяючи швидкому ураженню рослин, а при потраплянні на поверхню ґрунту здатні уражувати бульби, особливо при контакті з хворим картоплинням та під час збирання врожаю недозрілих з механічним пошкодженням бульб.
Ефективно захистити картоплю можна тільки за проведення профілактичних обробок фунгіцидами. Необхідно пам’ятати, що успіх боротьби з фітофторозом залежить від перших своєчасних якісних обприскувань фунгіцидом системно-контактної дії. При появі перших ознак стеблової форми на сходах картоплі посіви терміново обприскують. Якщо картоплиння не уражене стебловою формою фітофторозу, перше обприскування фунгіцидом доцільно проводити при змиканні бадилля у рядках, у фазі бутонізації-цвітіння рослин, друге – не пізніше як через 10–14 днів після першого,третє–через 10–14днів після другого.
При проведені 2–3 обприскувань ефективними препаратами можна значною мірою захистити посіви.

На присадибних ділянках проти фітофторозу картоплі використовують також контактні фунгіциди. При використанні тільки контактних препаратів посіви обприскують через кожні 7–8 днів. Останній обробіток фунгіцидами проводять не пізніше як за 20 діб до збирання урожаю.

У випадку, коли строки обприскування проти колорадського жука, альтернаріозу і фітофторозу співпадають, проводять комбіновані обробки. Для цього в робочу рідину інсектициду додають в потрібній кількості фунгіцид. Інсектициди не можна змішувати з бордоською рідиною.
              Всі роботи з пестицидами в жарку пору року краще проводити в ранковий час після висихання роси та ввечері до її випадання, так як висока денна температура знижує ефективність їх дії на 20–25%. Особливо суворо слід дотримуватись строків останніх обробітків пестицидами до збирання урожаю.

Відділ контролю у сфері насінництва,

розсадництва та якості зерна

управління фітосанітарної безпеки

ГУ Держпродспоживслужби в Київській області