Гендерна рівність у трудовому законодавстві України
Гендерна рівність означає, що всі люди мають свободу для розвитку своїх особистих здібностей та свободу вибору без обмежень, пов’язаних із жорстко закріпленими гендерними ролями. Рівність не означає, що жінки та чоловіки стануть однаковими, але права, обов’язки та можливості жінок і чоловіків не залежатимуть від того, народилися вони жінками чи чоловіками. Досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства шляхом правового забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, ліквідації дискримінації за ознакою статі та застосування спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією і законами України, визначено Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», який прийнятий Верховною Радою України 8 вересня 2005 року № 2866-ІV. Національне трудове законодавство враховує гендерну рівність, що відображається в ряді норм і принципів, закріплених у Кодексі законів про працю України.
Гендерна рівність та її переваги
Євроінтеграційні прагнення України стали невід’ємними реаліями політичного сьогодення. Підписавши і ратифікувавши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, Україна продемонструвала відданість демократичним європейським цінностям та взяла на себе зобов’язання «враховувати питання рівності між чоловіками і жінками при розробці та впровадженні законів, постанов, адміністративних положень, політики і заходів».
