ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ

  • 318

Сьогодні, 28 липня, Україна відзначає День Української Державності. Цей день запроваджений на утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, а також для протидії російській дезінформації та історичним фейкам про буцімто єдність походження українського та російського народів.

Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. У 988 році він прийняв християнство як державну монорелігію, що стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесення культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності. Давня Русь успішно долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору. Її державотворчі традиції продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропатського, Карпатська України та сучасна незалежна Україна.

Саме на вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого у День Хрещення Київської Руси-України – 28 липня – встановлено день Української Державності.

Відзначаючи цей день, ми засвідчуємо також і повагу до Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Михайла Драгоманова, Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Михайла Грушевського, інших знаменних представників і представниць національної еліти і борців за державність та незалежність України.

Тисячолітній спадок державності:

Україна успадкувала від різних періодів історії засадничі ознаки держави:

Від Русі:

– цивілізаційний вибір, який визначився із прийняттям християнства у 988

році;

– тризуб, родовий знак Рюриковичів, що став державний гербом сучасної

України;

– Київ – столицю, політичний і культурний центр українських земель

упродовж понад тисячу років;

– гривню – назву грошової одиниці;

– назву Україна, що вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1187 році.

Від Галицько-Волинської держави:

– синьо-жовті барви національного прапора, що походять від кольорової гами

герба Галицько-Волинського князівства;

– утвердження європейського вектора розвитку.

Від Великого Князівства Литовського:

– європейську традицію міського самоврядування – магдебурзьке право;

– Пересопницьке Євангеліє – видатна рукописну пам’ятку, на якій складають присягу президенти України.

Від козацької доби:

– республіканські традиції народовладдя;

– військові традиції, які лягли в основу збройних сил Української Народної Республіки та пізнішого українського визвольного руху;

– одну із перших європейських конституцій нового часу, укладену Пилипом Орликом 1710 року.

Від української державності початку ХХ століття (УНР, ЗУНР, Українська Держава Павла Скоропадського):

– демократичні засади державного будівництва;

– перший парламент, у який розвинулася Центральна Рада, створена у березні 1917 року;

– перший уряд, яким став Генеральний Секретаріат Центральної Ради з червня 1917-го;

– державні символи: герб, гімн “Ще не вмерла Україна”, прапор;

– соборність – об’єднання українських земель в єдиній незалежній державі;

– Українську Академію Наук, що була заснована Павлом Скоропадським у листопаді 1918 року.

Від Української Радянської Соціалістичної Республіки:

– статус засновника Організації об'єднаних націй;

– адміністративно-територіальний устрій.

День Української Державності нероздільно пов’язаний із розвитком війська та військовими тисячолітніми традиціями. Українці – захисники нашої державності – нащадки козаків, січових стрільців, вояків УПА. Сучасні Збройні Сили України, стримуючи агресора – російську федерацію, захищаючи суверенітет і незалежність Української держави – доводять усьому світу, що українці – народ-військо.

Упродовж тривалої історії українці не полишали боротьби за свободу та здобуття державності. Першу в ХХ столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Актом 24 серпня 1991 року її врешті остаточно утвердила – відновила незалежність. Україна у ХХ столітті кількість разів здобувала суверенітет і втрачала його через внутрішні незгоди під час зовнішньої агресії.  Національна єдність – обов’язкова умова збереження державності.

28 червня 1996 року відбулась ще одна знаменна подія – прийняття Конституції. Основний закон остаточно проголосив Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, визнав людину найвищою соціальною цінністю і утвердив народовладдя. У вересні того ж року офіційно введено в обіг національну валюту – гривню, яка неодноразово була грошовою одиницею на українських землях.

Події 1991 року втілили столітні прагнення українців до суверенної держави.

На жаль, сьогодні триває 6-й місяць повномасшатбної війни. 155 днів, після восьми років…Це війна в Україні, яку розпочала росія і яку вона не хоче припиняти. Війна не зламала Україну і не зламає. Наш народ бориться сьогодні, щоб вистояти, визволити й відновити. Щоб наші нащадки мали майбутнє, наше покоління не має права здаватися. Ми боронимо власну землю, свій суверенітет, свою територію. Україна воює за мир. Попереду – справді важкий шлях. Це розуміють усі. Але зрозуміло й те, що попереду – успіх нашої держави. Бо українців не зламати, Після всього, що пройшов наш народ, після всього, чого ми навчилися за століття, українці ніколи не віддадуть незалежності.

ВИСТОЇМО, ЗАХИСТИМО СВОЄ, ПЕРЕМОЖЕМО!

 

Інші новини

Всі новини